Він удостоєний всіх найвищих відзнак, можливих у нас для митця, - звання народного артиста України, Національної премії імені Тараса Шевченка. Та головне - він має ІМ’Я, здобуте благородно і правдиво, істинну любов народу.

Та виявилося, що без пісні вже не прожити. В 1977 році він повертається на велику естраду вже як соліст волинського ВІА «Світязь» під керівництвом Валерія Громцева. Пісні «Ти — моя весна», «Тільки раз цвіте любов», «Світ без тебе» дуже швидко роблять Зінкевича знову найпопулярнішим співаком в Україні, а «Світязь» переживає свої найкращі часи. На хвилі популярності Василю Зінкевичу в 1980 році присуджують звання Заслуженого артиста України, а 1985 — вже Народного. На той час артист вніс в скарбничку української музики чимало популярних пісень: «Ясні зорі», «Кличу тебе», «Забудь печаль», «Сонце в небі», «Скрипка грає», «Хай щастить», «Тече вода», «Музика», «Ніби вчора», «Крізь літа».  Останнім часом метр дуже прискіпливо ставиться до поповнення свого репертуару, записуючи не більше двох пісень на рік, досить довго працюючи над кожною з них. Серед записів останніх років - еврігріни "Два кольори", "Ясени", "Червона рута" та нові пісні "Наснись мені люба", "Серед гір високих". В 1994 році Зінкевичу присвоєна Державна премія Т.Г.Шевченка.

У 1997 році нагороджений орденом Миколи Чудотворця, 20 серпня 1999 р. одержав від Президента орден за заслуги 2-го ступеня. 4 жовтня 2001 р. від головного редактора газети "Голос України" за результатами конкурсу серед читачів отримав звання "Золотий голос України", що засвідчело вручення йому "золотого пера", 30 вересня 2001 року Луцький міский голова присвоїв йому звання почесного громадянина Луцька. 24 травня 2002 року у Києві Міжнародним центром культури і мистецтв була відкрита "Алея зірок" де Зінкевичу була вручена Зірка України (орден №1)